Як рахувати ціну стоматологічної послуги

Ціна стоматологічного прийому має починатися не з ринку, а з повної собівартості. У цьому гіді розкладено, як зібрати матеріали, час лікаря, асистента, стерилізацію і навантаження на кабінет в одну логічну модель, яка витримує реальну роботу клініки.

Собівартість прийому починається з повного навантаження на слот

Щоб не ставити ціну навмання, потрібно звести в один розрахунок матеріали, години лікаря, години асистента, стерилізацію і частку постійних витрат кабінету. Лише після цього має сенс додавати націнку й дивитися, чи дає прийом достатній валовий прибуток у місячному графіку.

  1. Зафіксуйте всі прямі матеріали на прийом.
  2. Окремо оцініть час лікаря й асистента через вартість години.
  3. Додайте стерилізацію, підготовку і навантаження на кабінет.
  4. Лише після цього застосуйте націнку і перевірте, що результат витримує місячний потік пацієнтів.

Три типові помилки в ціні стоматологічної послуги

  • У прайс закладаються лише матеріали, а робота команди оцінюється грубо.
  • Навантаження на кабінет і стерилізація губляться поза формулою.
  • Ціна звіряється тільки з конкурентами, а не з власною економікою прийому.

Саме через це одна послуга може виглядати завантаженою в графіку, але давати слабкий фінансовий результат у масштабі місяця.

Лікар і асистент формують різну економіку прийому

Лікар і асистент працюють у межах одного слота, але мають різну вартість часу. Коли ця різниця зникає в усередненій цифрі, прайс часто втрачає точність саме на довгих або матеріаломістких процедурах.

Ціну треба перевіряти не лише на одному прийомі, а й на графіку

Окремий прийом може виглядати прийнятно, але реальна якість прайсу видно на місячному потоці. Якщо слот займає багато ресурсу, а валовий прибуток не росте, послуга блокує графік без потрібної віддачі.

Що ще важливо знати про ціну стоматологічної послуги

Що входить у собівартість стоматологічної послуги?

Матеріали, час лікаря, час асистента, стерилізація, підготовка кабінету і частка постійних витрат клініки. Разом вони дають реальну базу для прайсу.

Чому час лікаря й асистента треба рахувати окремо?

Бо це різні ресурси з різною вартістю. Усереднення спрощує картину, але часто занижує реальну собівартість прийому.

Навіщо додавати навантаження на кабінет?

Щоб прайс покривав не лише прямі витрати, а й сам факт використання дорогого медичного простору, обладнання і постійної інфраструктури.